Захист прав споживачів

Щодо обов’язку продавців видавати розрахункові документи встановленої форми при реалізації побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту

Згідно з ч.11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення недоліків у товарі, вимоги споживача щодо технічно складних побутових товарів розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Звертаємо увагу споживачів на необхідність вимагати від продавця (суб’єкта господарювання) видачі розрахункового документу встановленої форми при купівлі технічно складних побутових товарів.

Форма і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, регулюються Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Мін’юсті 11.02.2016 за № 220/28350.

Статтею 9 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що обмін товару належної якості проводиться, якщо він не використовувався і збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», технічно складні побутові непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231.

Ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлює, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи замовлення, оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відносини, що виникають між покупцем та продавцем товарів, робіт та послуг в Інтернеті не відрізняються від традиційних правил купівлі-продажу і регулюються, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України Закону України “Про захист прав споживачів” та Закону України “Про електронну комерцію".

Права споживача при купівлі товару через інтернет-магазин регулюються статтею 13 Закону України «Про захист прав споживачів». Закон визначає обсяг інформації, який обов’язково має бути доведений споживачу до моменту замовлення товару.

Перед покупкою товару в інтернет-магазині необхідно звернути увагу на наявність на сайті такої інформації:

o   повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця;

o   адреса підприємства або місце реєстрації та місце фактичного проживання ФОП;

o   адреса електронної пошти та інших засобів зв’язку;

o   ідентифікаційний код для юридичної або фізичної особи-підприємця;

o   інформація про обмін та повернення товару, порядок прийняття претензій покупця до продавця у разі їх виникнення;

o   порядок формування кінцевої вартості товару щодо включення (не включення) певних податків у вартість товару;

o   основні характеристики товару (детальний опис усіх характеристик та якостей, фотознімки тощо) та необхідну, доступну, правдиву та своєчасну інформацію про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору покупцем;

o   інформація про вартість, умови оплати та порядок доставки товару;

o   гарантійні зобов’язання та інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом продукції (у більшості випадків на товари, придбані в інтернет-магазині, поширюється така ж гарантія від виробника, як і на продукцію у звичайних магазинах);

o   інші умови поставки або виконання договору (у разі їх наявності);

o   мінімальна тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції;

o   період прийняття пропозицій (якщо продавець закуповує і постачає товар тільки під конкретне замовлення);

o   порядок розірвання договору.

Така інформація повинна бути доведена до покупця до моменту укладення електронного договору (формування запиту на купівлю обраного товару).

Якщо споживачу надано наведені вище відомості, інтернет-магазин повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді. В такому випадку – це інтернет-сторінка, на яку покупець потрапляє перед тим, як запит на купівлю торгівлі товару буде сформовано. Рекомендуємо покупцям дублювати всі дані на папері або в електронному листі.

Якщо інше не передбачено договором, продавець повинен поставити товар не пізніше 30 днів із моменту одержання згоди споживача на укладення договору (ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про захист прав споживачів»). Коли продавець не має замовленого товару і тому він не може виконати договір, йому необхідно повідомитиспоживача якнайшвидше, але не пізніше 30 днів з моменту одержання його згоди на укладення договору.

Розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків тощо) відповідно до законодавства. Слід зазначити, що інтернет-магазин має видавати покупцю розрахунковий документ, що засвідчує купівлю, з позначкою про дату продажу. У цьому випадку, якщо покупка важлива й немає можливості від неї відмовитися, попросіть продавця хоча б на коробці, в яку упакований товар, написати найменування товару, його вартість, дату покупки, своє прізвище. Тоді можна буде щось довести. У будь-якому випадку інтернет-магазин має виписувати покупцю товарний чек (якщо продавець – фізична особа-підприємець) або накладну (якщо продавець — юридична особа).

Згідно з п. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлений гарантійний строк технічного паспорта або іншого документа, який його заміняє, з позначкою про дату продажу. При продажі товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ установленої форми, що засвідчує факт покупки, з оцінкою про дату продажу. Це відноситься і до покупок, здійснених в інтернет-магазинах. Суб’єкт господарювання повинен в обов’язковому порядку проінформувати споживача про найменування та місцезнаходження підприємства, що здійснює функції суб’єкта господарювання щодо прийняття претензій від споживачів, а також провести гарантійний ремонт, технічне обслуговування проданих товарів.

Всупереч вимогам статей 12, 13 Закону України «Про захист прав споживачів» та вимогам Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 103, найчастіше порушення проявляються в тому, що суб’єкт господарювання не оформлює належним чином факт купівлі-продажу зі споживачем, а саме: не надає споживачеві документ, який засвідчує факт укладання договору, що надалі буде підставою для виникнення взаємних прав та обов’язків, а також не надає споживачеві необхідну, правдиву, своєчасну та доступну інформацію, яка передбачена законодавством про захист прав споживачів.

Окрім того, договір купівлі-продажу, укладений через інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару чи його першої поставки (ч. 4 ст. 13 ЗУ «Про захист прав споживачів»). Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець має право розірвати договір протягом 90 днів від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору протягом 14 днів з моменту одержання уточненого повідомлення.

Якщо покупець вирішив розірвати договір, він має повідомити продавця про місце, де продукцію можна забрати назад. Обов’язок споживача зберігати її в себе припиняється по закінченні 60 днів після одержання. Разом з тим, для того, щоб мати змогу розірвати договір купівлі-продажу, споживач повинен зберігати товар у незмінному стані. (ч. 7 ст. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів»).

Окремо необхідно зазначити, що відсутність інформації про найменування та місцезнаходження продавця унеможливлює проведення перевірок з боку Держпродспоживслужби за скаргами споживачів. Держпродспоживслужба не має повноважень на проведення розшукових дій.

Тому, щоб не допустити придбання невдалої покупки в інтернет-магазині, зберегти кошти та нерви, радимо споживачам звертати увагу на наявність на сайті інформації, передбаченої статтею 13 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема найменування та місцезнаходження продавця. У разі їх відсутності, варто взагалі відмовитися від придбання товару у такому інтернет-магазині.