Щиро вітаю з Днем пам’яті та примирення, з Днем Перемоги над нацизмом у Європі, з 74-ю річницею з часу завершення Другої світової війні!

74 роки відділяє нас від весни 1945 року, 9-те травня назавжди закарбувалося в історії нашого народу як день національного тріумфу. На передовій та трудовому фронті мільйони українців наближали омріяну перемогу над ворогом.

У ці травневі дні ми вшановуємо пам’ять оборонців України, які боролися з фашизмом на різних землях і континентах під час Другої світової війни. Ми в неоплатному боргу перед нашими дідами та прадідами, які подарували нам мирне небо, можливість виховувати дітей у вільній країні. Віддати цей борг можна лише реальними справами, забезпечивши для наших ветеранів та їхніх нащадків гідне життя.

З кожним роком рідіють ряди ветеранів. Сьогодні фронтовикам-червоноармійцям вже близько дев’яноста років і більше. Але коли вони були зовсім юними, то ціною неймовірних зусиль здобули для нас переможний мир! Згадаймо нашу рідну Тростянеччину. За роки війни 11 тисяч тростянчан – жителів міста та району – воювали в діючий армії. У бойових діях радянської армії, партизанів та підпільників брало участь 240 жінок з Тростянця та району. 8170 жителів та уродженців Тростянецького краю нагороджені орденами та медалями. 12 із них стали Героями Радянського Союзу.

Війна принесла горе й біль у кожну Тростянецьку родину…За роки війни Тростянецький район втратив близько 8 тисяч жителів. Не повернулося додому з війни понад 7 тисяч наших земляків. Жертвами війни стало понад 500 мирних тростянчан. На примусові роботи до Німеччини вивезено близько 2 тисяч жителів Тростянця та району, значна частина людей там загинула…

Нам, нащадкам переможців, слід завжди пам’ятати, що Україна внаслідок свого геостратегічного становища стала одним із основних плацдармів світової війни. Впродовж 35-ти місяців на її теренах велися активні бойові дії регулярних військ. Маршали і генерали, українці за походженням, очолювали майже половину з 15-ти фронтів, серед радянського генералітету періоду Другої світової війни було близько трьохсот українців. Сьогодні ми вшановуємо наших найповажніших громадян – людей старшого покоління: воїнів усіх армій, що перемогли нацистів, а також трудівників тилу, дітей війни, працівників підприємств та мучеників нацистських концтаборів.

Низько схиляємо голови перед мільйонами загиблих у Другій Світовій війні, віддаємо шану всім, хто воював на фронтах, хто самовідданою працею в тилу наближав довгоочікувану Перемогу.

Ми пам’ятаємо про Ваш подвиг, дорогі наші ветерани, й ця світла пам’ять додає сил у боротьбі проти зовнішнього агресора. Вірю, що мир, спокій та благополуччя, за яке віддали своє життя наші діди та прадіди, скоро повернуться на нашу українську землю!

Від щирого серця бажаю ветеранам Другої світової і всім землякам мирного неба, міцного здоров’я, родинного тепла, а нинішнім захисникам Батьківщини – незламного духу і відданості своїй державі. Слава Україні